Діагностика дітей раннього віку з порушеннями зору
Сьогодні, 21 березня 2023 року, комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» провів семінар для тифлопедагогів та директорів ІРЦ Львівщини «Діагностика дітей раннього віку з порушеннями зору. ІПР».
З вітальними словами до учасників семінару звернувся Тарас Леськів, директор комунального закладу Львівської обласної ради «Навчально-реабілітаційний центр «Левеня».
Віра Ремажевська, кандидат педагогічних наук, доцент, Заслужений працівник освіти України, президент громадської організації «Всеукраїнська асоціація працівників спеціальної та інклюзивної освіти», детально ознайомила учасників зі створенням системи ранньої комплексної допомоги дітям з порушеннями розвитку, наголосивши на тому, що у заклади дошкільної освіти приходять діти 2-3 років і спеціальним педагогам доводиться займатись корекцією вторинних відхилень, які вже сформовані у дітей цього віку. Недостатньою є спеціальна педагогічна допомога дітям дошкільного віку зі складними порушеннями розвитку.
Сім’ї дітей, що мають складні порушення, не отримують цілеспрямованої систематичної педагогічної допомоги і не можуть своєчасно і кваліфіковано включитися у процес виховання і розвитку дитини. Батьки, що пережили тяжку стресову ситуацію, яка викликана народженням дитини з інвалідністю, тривалий час залишаються вдома в умовах штучної соціальної ізоляції, що позначається негативно на їх психічному стані. Діти з «незначними» проблемами (так звана група ризику), батьки яких недооцінюють наслідки порушень психофізичного розвитку, взагалі не отримують необхідної корекційної допомоги. Внаслідок цього спостерігаються негативні енденції у загальному розвитку та освіті таких дітей.
Зростає кількість дітей зі складними порушеннями розвитку або з полісенсорними порушеннями. Визначення і вивчення пізнавальних можливостей дітей зі складними порушеннями є маловивченими, вимагають довготривалого спостереження за дитиною в умовах спеціального навчання і виховання.
Направду, титанічна робота здійснювалася у створенні служби ранньої допомоги ще з 1996 року. У 2008 році Міністерство освіти і науки України дало завдання розробити модель ранньої допомоги дітям з глибокими порушеннями зору. У 2010 році проведена І Міжнародна конференція, у 2019 – ІІ Міжнародна конференція і подання звіту у МОН України про підсумки експерименту. На даний час робота продовжується…
Ретинопатія недоношених (ROP) є однією з основних сучасних причин дитячої сліпоти. Найважливішим завданням неонатологів та офтальмологів має стати своєчасне виявлення та лікування, що дає можливість уникнути сліпоти. Діагностика ROP потребує відповідної сучасної апаратури та навичок лікарів. Хірургічне втручання, що проводиться на 4-їй, а деколи на 5-їй стадії, в більшості випадків, задовільних результатів не дає.
Пані Віра зауважила, що останнім часом спостерігається різкий ріст кількості дітей з ROP з різних областей України, які приїжджають у Львів в НРЦ «Левеня» з метою комплексної діагностики психофізичного розвитку.
Головним завданням працівників служби ранньої допомоги є побудова або відновлення стосунків батьків і дитини з глибокими порушеннями зору. Якщо спостерігаються у дитини інші порушення психофізичного розвитку, дуже важливо оцінити їх вплив на зір і, навпаки, вплив порушення зору на загальний розвиток. В ранньому віці тілесний контакт є основною формою взаємодії впродовж перших декількох місяців. Далі - найважливішим засобом комунікації стає зір. При обстеженні зорових функцій немовляти першочерговим завданням для створення індивідуальної програми реабілітації є визначення, наскільки добре воно бачить, щоб використовувати зір для спілкування. Оцінка зору має проводитись лонгітюдно та охоплювати всі зорові функції: сприймання форми, кольору, руху, а не тільки гостроти зору і розміри поля зору.
Для створення ІПР дитини з ООП раннього віку важливо визначити:
• стан розвитку зорових функцій;
• стан слуху;
• стан дотиково-рухового аналізатора;
• культуру дотикового сприймання;
• розпізнавання предметів різних форм та поверхонь руками чи іншими частинами тіла;
• рівень розвитку нюхових відчуттів;
• стан розвитку моторно-рухової сфери;
• рівень розвитку пізнавальних процесів;
• базовий життєвий досвід дитини.
Команді педагогів, яка працює з дітьми з ООП, необхідно вияснити:
• причини органічного ураження зору та інших аналізаторів;
• ступінь глибини ураження ЦНС та аналізаторів;
• фізичний стан;
• рівень розвитку дитини;
• базовий досвід дитини;
• потреби і звички дитини;
• соціальне оточення і що воно очікує від неї;
• думку кожного спеціаліста щодо перспективи розвитку та шляхів побудови системи реабілітації.
Діагностична робота не повинна передувати корекційно-розвитковій роботі, а повинна бути обов’язковою її складовою. Саме тому первинне обстеження дитини має проводитись командою спеціалістів в ігровій формі в присутності батьків у зручному місці.
Мирослава Степанюк ознайомила учасників семінару з особливостями роботи з батьками в центрі раннього втручання.
Презентацію унікальних напрацювань: програмно-методичний комплекс «Веселка» та програму «Рукавичка» - провела Лілія Садівська.
Своїм досвідом поділилися і вчителі НРЦ.
Зокрема, Валентина Плонка, вчитель-дефектолог початкових класів, представила модель використання календарної системи у навчанні дітей зі складними порушеннями розвитку.
Наталія Слюсаренко розповіла про досягнення та успіхи НРЦ «Левеня» у навчанні та комплексній реабілітації дітей зі складними порушеннями розвитку.
Анастасія Радецька ознайомила з оптичними і неоптичними засобами корекції.
Андрій Соломко, вчитель-реабілітолог, поділився з учасниками семінару неоціненними знаннями та практичним
досвідом щодо фізичної реабілітації в НРЦ «Левеня».
Робота семінару була дуже цікавою, ефективною та змістовною. Чудові враження справили почуті доповіді, переглянуті відеофільми та огляд НРЦ. Великий респект команді професіоналів навчально-реабілітаційного центру «Левеня» за знання та безцінний досвід, якими вони так щедро діляться з нами.
