Онлайн – конференція на тему «Особливості проведення моніторингового дослідження рівня результативності навчання та розвитку дітей з особливими освітніми потребами в сучасних умовах»
За ініціативи працівників психологічної служби закладів освіти Сколівського району та з метою поглиблення співпраці зі спеціалістами КУ «Сколівський ІРЦ», сьогодні, 06 травня 2020 року, відбулася онлайн – конференція на тему «Особливості проведення моніторингового дослідження рівня результативності навчання та розвитку дітей з особливими освітніми потребами в сучасних умовах» за допомогою сервісу для проведення відео-конференцій і дистанційного навчання Zoom. Розглядалося багато важливих питань, зокрема, цікавими темами до обговорення та аналізу були: «Сексуальне виховання особливих дітей», «Позитивний вплив середовища та формування поведінки гіперактивної дитини».
Практичний психолог Сявавко Христина Іванівна висвітлила тему «Інклюзія і статеве виховання: про найважливіше», а саме про особливості статевого виховання дітей з ООП. Навіщо потрібні правила нижньої білизни, як реагувати на дитячу мастурбацію, чому важливо навчити дитину анатомічним назвам статевих органів – найбільш актуальну інформацію щодо сексуального виховання. Must read для батьків дітей з особливими освітніми потребами, які відвідують інклюзивну групу в садочку або навчаються в інклюзивному класі у школі.
За статистикою, діти з інвалідністю в три рази частіше стають жертвами сексуального насильства. Якщо дитина має ментальні чи інтелектуальні порушення, не розмовляє або фізично не здатна себе захистити, її дуже легко скривдити. Для таких дітей статеве виховання – це необхідність, яку не можна ігнорувати. І починати таке виховання потрібно з самого малечку.
Діти з ООП зазвичай знаходяться в інформаційному вакуумі. Якщо нормотипова дитина може від своїх однолітків дізнатися, звідки беруться діти, чим фізіологічно хлопчики відрізняються від дівчат, що таке секс, то дитині з інвалідністю просто нема де взяти ці знання. Її єдине джерело інформації – батьки, саме вони мають розповісти дитині про особливості її тіла, про статеві відмінності, про особисті межі тощо. Чим більше дитина знає, тим менше вона уразлива.
Важливо розуміти, що сексуальне виховання – це не про те, як займатися сексом, а про здоров’я та безпеку.
Дитина не завжди розуміє, що добре, а що погано. Особливо якщо це дитина «особлива» . Саме тому дуже важливо навчити її будувати особисті кордони та захищати їх.
Слід пам’ятати, що сексуальне виховання – це передусім довіра, повне прийняття дитини та її максимальна підтримка.
Практичний психолог Козівського ЗЗСО - ліцею Наталія Задільська розповіла про формування сексуальності людини, яке починається з моменту ембріонального розвитку і триває до досягнення статевої зрілості. На генетичному рівні в дитини сформована потреба у пізнанні себе. А те, як це відбуватиметься і в яких формах реалізовуватиметься, дуже залежить від виховання і від того, як реагуватимуть батьки на особливості дитячої сексуальності. Виховуючи дитину, ми намагаємося вкласти в неї ті форми поведінки, які є соціально бажаними. Тому важливо, аби вдома вона могла спостерігати приклад здорових стосунків між батьками. А також бачила чіткі гендерні ролі. Оскільки зміщення цих ролей у сім'ї може негативно вплинути на сексуальність дитини. Особливу увагу психолог звернула на те, як формується така поведінка у дітей з особливими освітніми потребами та як допомогти батькам таких дітей.
Практичний психолог ОНЗ «Сколівська академічна гімназія» Гуралів Марія Іванівна вказала на те, що поведінка гіперактивних дітей може бути зовні схожою на поведінку дітей з підвищеною тривожністю, тому педагогам важливо знати основні відмінності поведінки однієї категорії дітей від іншої. Небезпека РДУГ полягає в тому, що в підлітковому віці він може розвинутися в асоціальну поведінку (правопорушення, алкоголізм тощо). У порівнянні з іншими порушеннями особливостей поведінки, що спостерігаються в дітей, наявність гіперактивності викликає найбільший опір і протест у дорослих. Це викликано тим, що такі діти самі по собі спричиняють багато незручностей і, крім того, розбурхують однолітків, які часто їх не приймають до своїх ігор, оскільки гіперактивні діти «руйнівні», непослідовні та агресивні. Тому під час організації корекційної роботи з гіперактивними дітьми слід розвивати в дитини такі уміння: концентрувати увагу, доводити розпочату справу до кінця, контролювати свої рухи, знімати м’язове напруження, контролювати свої емоційні прояви, розширювати поведінковий репертуар у взаємодії з дорослими й однолітками.
Практичний психолог Ірина Сергіївна Малькович розкрила тему психологічного впливу середовища та формування поведінки гіперактивної дитини і як важливо знайти особливий підхід до таких дітей і в сім’ї, і у дитячому садку чи школі. Перший важливий момент у спілкуванні з гіперактивними дітьми – це розуміння того, що дитина неусвідомлено виконує деякі дії, вона ненавмисно «погано себе поводить», а сама страждає від своєї надмірної енергійності. Важливо якомога більше хвалити, знаходити позитивні сторони, акцентувати увагу навіть на незначних успіхах. Дитина повинна витрачати свою надмірну енергію в умовах безпечного середовища. Одна з головних умов успіху – позитивна психологічна атмосфера в сім’ї.
Також учасники онлайн-конференції в досить цікавому діалозі обговорили питання моніторингу динаміки розвитку осіб з особливими освітніми потребами в умовах дистанційного навчання. Дійшли висновку, що потрібно збирати максимум інформації від батьків, дати їм завдання щодо написання характеристики на своїх дітей, по можливості, представити відео та фотоматеріали. Всі учасники брали активну участь, кожен старався запропонувати свою ідею щодо моніторингу.
Інклюзивна освіта – це безперервний процес, а також безперервне інтенсивне навчання з урахуванням індивідуальних особливостей кожного. Адже кожна дитина має унікальні особливості, інтереси, здібності та навчальні потреби. У зв’язку із епідеміологічною ситуацією, з метою запобігання коронавірусної хвороби (COVID-19) всім учасникам освітнього процесу необхідно дотримуватися протиепідеміологічних вимог і рекомендацій Міністерства освіти і науки України щодо особливостей освітнього процесу в закладах освіти під час карантину. В межах робочого часу, визначеного графіком, працівники закладу мають виконувати свої професійні обов’язки, організовувати та проводити освітній процес, складати або корегувати плани роботи.
Фахівці КУ «Сколівський ІРЦ» завжди готові і відкриті до співпраці як з педагогами, медиками, так і з батьками дітей з особливими освітніми потребами. Хто, як не ми маємо найбільше знати про таких дітей, їх сім’ї, дбати про їх навчання, соціалізацію та інтеграцію.
Загальна кількість дитячого населення, яке обслуговує ІРЦ віком від 2 до 18 років – 9912 дітей, а, враховуючи те, що ми запровадили систему раннього втручання, кількість дітей збільшилася і становить 10978 дітей віком від 0 до 18 років.
В інклюзивно-ресурсному центрі працюють 8 фахівців: директор, 2 практичні психологи, 2 вчителі-логопеди, 2 вчителі-дефектологи та 1 вчитель-реабілітолог, якими було проведено 122 комплексні психолого- педагогічні оцінки розвитку дитини.
Із впровадженням інклюзивного навчання на території Сколівщини на даний час є 24 загальноосвітні навчальні заклади, де є діти з особливими освітніми потребами. А це – 50 інклюзивних класів, в яких навчається 55 учнів за висновком ІРЦ про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини.
На допомогу вчителям інклюзивних класів введені посади асистента вчителя та вчителів, які надають корекційно-розвиткові послуги дітям з особливими освітніми потребами. В нас працює 66 асистентів вчителів ( 43 штатні одиниці) та 63 вчителів корекційно-розвиткових занять.
Крім цього в ЗЗСО району є 22 практичні психологи.
Також в нашому районі впроваджена інклюзія у 8-ми закладах дошкільної освіти. В 10-ти групах навчається 15 дітей з особливими освітніми потребами, з якими працюють 15 асистентів вихователів (6,5 штатних одиниць).
У рамках співпраці заплановано систематичне проведення заходів професійного розвитку, спільних семінарів, нарад, засідань з проблем розвитку інклюзивного навчання, надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг дітям з ООП та реалізацію за домовленістю інших спільних дій, спрямованих на поглиблення співпраці.
