Робота професійної спільноти практичних психологів ІРЦ Львівщини
З початку повномасштабної війни кардинально змінилося життя кожного українця. Зважаючи на постійну небезпеку і загрозу отримання фізичних травм у час військового протистояння через постійні хвилювання та тривогу, збільшуються психологічні проблеми. Щоб навчитися жити в умовах війни, адекватно сприймати реальність, опановувати себе, підтримувати близьких, допомагати один одному пережити найскладніші часи нам потрібно об’єднуватись.
У грудні цього року за участі Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації, громадської організації «Справа Кольпінга в Україні», Львівського національного університету імені Івана Франка була організована робота професійної спільноти практичних психологів ІРЦ Львівщини. Головою професійної спільноти було обрано директорку КУ «Сколівського інклюзивно-ресурсного центру» Сколівської міської ради Наталію Диміцьку.
Зустріч проводилась з використанням технології відкритого простору «Open space», яка дозволяє забезпечити насичене і корисне спілкування протягом усього заходу. Мета – спонукати людей до взаємної відкритості і тактовності, не втрачати віри в людяність і людську гідність й робити все, аби ці чесноти не перетворювалися на пусті слова, адже психосоціальна робота – це не тільки всеосяжна допомога потребуючим, це ще й служіння суспільству, заснованому на цінностях гуманності і непорушності людських прав.
Якщо людина зазнала психологічної травми, це не означає, що до неї треба ставитись якось інакше, ніж до нетравмованої. Достатньо просто почути і зреагувати. Важкі душевні рани, завдані людьми, лікуються, насамперед, людськими стосунками. Такі цілющі взаємодії можуть виникнути де завгодно, де люди перетинаються одне з одним. З теорії посттравматичного стресового розладу відомо про схильність уникати «подій і ситуацій, які можуть спровокувати спогади про травму» (МКХ – 10). А що ж тоді, коли важких душевних ран завдають інші люди? Насправді страх перед людьми, які так чи інакше нагадують травмованим тих, хто завдав шкоди, дуже поширений. Провокувати страх можуть одягнені в уніформу, носії певної мови або певної статі…У найгіршому разі стається узагальнення, і страх викликають усі без винятку.
Коли причиною важких психологічних травм стають люди, травмованим необхідні стратегії, щоб знову мати змогу жити поміж людей, не вдаючись до соціальної ізоляції. Це добре унаочнюється за допомогою образу терезів, на одній шальці яких, наче масивна гиря, лежить важка психотравма, а на іншу покладено легенькі важки – частинки повсякденного досвіду. Для відновлення рівноваги потрібно накопичити багато абсолютно нормального повсякденного досвіду. Вдалі зустрічі матимуть вже трохи більшу вагу. Цілющі стосунки з іншими людьми, хай що то за стосунки, можуть стати важливими цеглинками для побудови комфортного життя після пережитих травматичних подій.
22 грудня Галиною ПЕЛЬО – фахівцем (консультантом) практичним психологом комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр» Жидачівської міської ради проведений тренінг «Турбота про себе», завданням якого була підтримка дорослих і дітей в сьогоднішніх умовах, сприяття мінімалізації негативних впливів. Але як зберегти себе, щоб допомагати іншим людям? В чому полягає турбота про себе? Насамперед, не перевищувати межі своєї компетентності, за необхідності скеровувати до інших профільних спеціалістів; бути спокійним і психологічно підготовленим, перш ніж надавати допомогу; знати, з ким ви будете працювати в парі або в команді, грамотно розподіляти ролі та до кого ви можете звернутися за допомогою, якщо необхідно (більш досвічені колеги, знайомі, друзі).
Прагнеш якісно допомагати іншим людям – умій сам приймати допомогу.
24 грудня організована робоча онлайн-зустріч з Катериною Островською, головою Львівського осередку громадської організації «Справа Кольпінга в Україні», завідувачки кафедри спеціальної освіти та соціальної роботи факультету педагогічної освіти Львівського національного університету імені Івана Франка, докторки психологічних наук, професорки.
За визначенням, психотерапія – це і є зустріч двох, в основі якої лежать такі цілющі стосунки. Але цілющі стосунки та/або зустрічі можуть ставатися/організовуватися всюди, де існують людські взаємодії.
Такі зустрічі – наче оази, які допомагають вижити в психологічній пустелі і стають приємними спогадами на все життя.
Основні тези:
- Допомогу слід скоординувати таким чином, щоб охопити всіх постраждалих й уникнути дублювань і прогалин в системі опіки над ними.
- В основу будь-якого планування послуг психосоціальної підтримки потрібно закладати інформацію про актуальну ситуацію.
- Необхідно розвивати й поглиблювати культурну компетентність і чутливість.
- Усі дії ґрунтуються на правах людини.
- Баланс сил і розуміння ролей між постраждалими та тими, хто допомагає, мають залишатися предметом рефлексії і за потреби вдосконалюватися.
