Міжвідомча співпраця: шляхи взаємодії інклюзивно-ресурсних центрів з лікарями дитячими неврологами і психіатрами
Відбулася zoom-конференція з фахівцями департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації, інклюзивно-ресурсних центрів та лікарями дитячими неврологами і психіатрами області. В ході наради було озвучено багато питань, проблем і пропозицій, зокрема:
- Консультативний висновок спеціаліста. Алгоритми співпраці ІРЦ та лікарів дитячих неврологів психіатрів з метою визначення освітнього маршруту дітей з особливими освітніми потребами.
- Висновок про комплексну оцінку розвитку дитини. Чи доцільно використовувати дані інклюзивно-ресурсного центру для уточнення діагнозів лікарям і навпаки.
- Визначення потреби у додатковій довідці – консультативному висновку спеціаліста.
- Що робити, коли психодіагностичні методики показують дані, з якими лікарі не згідні.
- Чи доцільно використовувати результати психодіагностичних методик лікарям психіатрам.
- Міжвідомча співпраця. Взаємообмін інформацією. Підстави та вимоги до обробки персональних даних. Конфіденційність.
Розуміючи, що важливим документом, який забезпечує спільне розуміння та є основою міжвідомчого підходу, є Міжнародна класифікація функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров`я дітей і підлітків. Її використовують як підґрунтя для розвитку системи реабілітації, раннього втручання та інклюзивної освіти, для розроблення державної політики. Функціонування та обмеження життєдіяльності розглядаються через МКФ як взаємодія між навколишнім середовищем та станом здоров`я людини, що надає можливість ефективного планування послуг для людей з інвалідністю. Закон України «Про освіту» містить основні терміни, пов’язані з інклюзивним навчанням: інклюзивне навчання, індивідуальна програма розвитку, діти з особливими освітніми потребами, універсальний дизайн та ін. Основні принципи, терміни, відмінності між медичною і педагогічною моделями, розуміння, пов’язані з цими процесами, потребують постійної співпраці та взаємодії. Адже в центрі завжди дитина та її інтереси.
На шляху до інклюзивного навчання також є багато перешкод: фізичні, інформаційні, інституційні, ментальні. Важливо вміти їх визначати і шукати додаткові ресурси (за потребою) для подолання цих перешкод. Діагностичні ярлики не визначають функціонування людини в її щоденному житті. Що важливо - це розуміти життєву ситуацію, в якій знаходиться дитина. Багато дітей можуть перевершити наші очікування, якщо будуть отримувати необхідну любов і підтримку, якщо їм будуть створені умови для реалізації їхнього повного потенціалу.
Звичайно, що діагноз не дає педагогам достатньо корисної інформації, якою вони могли б скористатися в рамках своєї педагогічної діяльності. Педагогам потрібна інформація про сильні сторони і здібності дитини, ще більше вони потребують інформацію про реальний досвід навчання дітей та їх участь в освітньому процесі. Діти з однаковим діагнозом будуть відрізнятися між собою щодо їх здібності взаємодіяти з іншими дітьми, навчатися і адаптуватися до різних конкретних вимог.
Одним із завдань ІРЦ є взаємодія із лікарями психіатрами.
«Співпраця є необхідною,- зазначила у своєму виступі Наталія Диміцька, директор КУ «Сколівський ІРЦ» - адже виникає багато внутрішніх питань, які потрібно деталізувати та вирішити.
Щодо тестування осіб з особливими освітніми потребами в ІРЦ висловились Наталя Масяк (лікар-психіатр) і Оксана Лака (директор ІРЦ), які уточнили, що бажано, щоб у ІРЦ робили попередню діагностику - для цього там є спеціальні тести. Погодилася з ними і Оксана Гаїна (лікар психіатр дитячий), зазначивши: «Шкода, що не кожен ІРЦ має сертифікати на діагностування». Але, оскільки, деякі лікарі часто кажуть, що вони не мають таких тестів і не бачать ніяких порушень, заперечуючи наші висновки, виникає питання - як бути?
«Щоб допомогти дитині і адаптувати її до школи конче потрібні методики». – зауважила Ірина Шустова.
Олег Володимирович Паска (директор департаменту освіти та науки Львівської ОДА) сказав, що виділено гроші і директори ІРЦ можуть подавати списки критично необхідних матеріалів.
Наталя Шмілик і Наталя Репетило наголосили на тому, що батьки є зв’язуючою ланкою між лікарями і ІРЦ. Потрібно просто налагодити співпрацю і правильно її організувати.
«Ми тісно і продуктивно працюємо з освітою. Лікар не відмовить у консультативному висновку та обстеженні – зазначила Алла Петрів (лікар-психіатр). – Але для того, щоб надати консультативний висновок потрібні дані обстеження із ІРЦ.
«Добре, якби ІРЦ могли мати офіційне скерування до медиків», - запропонувала Марія Гоголевська.
Марія Васюник, підсумовуючи, зазначила, що усі рекомендації та пропозиції будуть ретельно опрацьовані та за їх результатами організовуватимуться тематичні зустрічі ІРЦ та лікарів. «Ми мусимо бути толерантні до усіх, з ким співпрацюємо, тому що ми сповідуємо інтереси дітей. Мусить бути організована належним чином багатогранна співпраця ІРЦ і лікарів».
