Як проводять комплексне оцінювання розвитку дитини в інклюзивно-ресурсному центрі
Комплексне психолого-педагогічне оцінювання розвитку дитини є одним із механізмів забезпечення права дітей з особливими освітніми потребами на належну освіту. Комплексне оцінювання проводять, аби: визначити особливі освітні потреби дитини, зокрема й коефіцієнт інтелекту (IQ) розробити відповідно до потенційних можливостей психофізичного розвитку дитини рекомендації про: програми навчання особливості організації психолого-педагогічної допомоги. Ініціаторами комплексного психолого-педагогічного оцінювання можуть бути лише батьки дитини або її законні представники.
Батьки/законні представники дитини: звертаються до ІРЦ за шість місяців до початку навчального року можуть перед проведенням комплексного оцінювання звернутися до закладу освіти, який вони обрали, для зарахування дитини. Напрями комплексного оцінювання розвитку дитини відбувається індивідуально за такими напрямами, як: фізичний розвиток дитини мовленнєвий розвиток дитини когнітивна сфера дитини емоційно-вольова сфера дитини навчальна діяльність дитини.
Максимальна тривалість комплексного оцінювання та оформлення висновку - 10 робочих днів.
Відповідно до Статуту КУ « Сколівський ІРЦ» діяльність Центру забезпечують педагогічні працівники.
Метою проведення оцінки фізичного розвитку дитини є визначення рівня її загального розвитку, відповідності віковим нормам, розвитку дрібної моторики, способу пересування тощо. За результатами оцінки вчитель лікувальної фізкультури заповнює карту спостереження дитини.
Оцінка мовленнєвого розвитку дитини проводиться з метою визначення рівня розвитку та використання вербальної/невербальної мови, наявності мовленнєвого порушення та його структури. Результати оцінки вчитель-логопед зазначає у висновку про комплексну оцінку.
Оцінка когнітивної сфери дитини проводиться з метою визначення рівня сформованості таких пізнавальних процесів, як сприйняття, пам’ять, мислення, уява, увага. Результати оцінки практичний психолог зазначає у висновку про комплексну оцінку.
Оцінка емоційно-вольової сфери дитини проводиться з метою виявлення її здатності до вольового зусилля, схильностей до проявів девіантної поведінки та її причин. Результати оцінки практичний психолог зазначає у висновку про комплексну оцінку.
Метою проведення оцінки навчальної діяльності дитини є визначення рівня сформованості знань, вмінь, навичок відповідно до навчальної програми або основних критеріїв формування вмінь та навичок дітей дошкільного віку. Таку оцінку проводить вчитель-дефектолог та її результати зазначає у висновку про комплексну оцінку.
У разі потреби фахівці центру можуть проводити комплексну оцінку за іншими напрямами, зокрема визначення рівня соціальної адаптації, взаємовідносин з однолітками, дорослими.
Результати комплексної оцінки оформлюються в електронному вигляді, зберігаються в центрі та надаються батькам (одному з батьків) або законним представникам дитини за письмовим зверненням.
Інформація про результати комплексної оцінки є конфіденційною. Обробка та захист персональних даних дітей в центрі здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних».
Оцінка мовленнєвого розвитку дитини проводиться з метою визначення рівня розвитку та використання вербальної/невербальної мови, наявності мовленнєвого порушення та його структури. Результати оцінки вчитель-логопед зазначає у висновку про комплексну оцінку.
Особливості розвитку мовлення дитини починають проявлятися ще у ранньому дитинстві (до 3 років). Слід відмітити, що в цей період мовлення дітей відрізняється недоліками звуковимови. З одного боку, вони пов’язані з віковою недосконалістю розвитку рухів органів артикуляційного апарату: язика, губ, м’якого піднебіння, нижньої щелепи. З іншого боку – є наслідком недостатності фонематичного слуху (уміння сприймати й розрізняти звуки мовлення на слух).
Найтиповішими віковими особливостями мовлення дітей у ранньому дитинстві є: пом’якшена вимова приголосних звуків, заміна шиплячих звуків свистячими, відсутність у вимові звука [р] або його заміна на інші звуки: [л], [л’], [в], [й], заміна звука [л] на [й], відсутність у вимові звуків [г], [ґ], [к], [х] або їх заміна на інші звуки: [т], [д], наявність лише одного з приголосних зі збігу двох або трьох звуків у словах, пропуски ненаголошених складів, перестановки звуків і складів.
Загальні рекомендації щодо мовленнєво-комунікативної сфери:
наявність у дитини мовленнєвих порушень вимагає обізнаності всіх фахівців, які беруть участь в освітньому процесі, про наступну інформацію:
- якими мовленнєвими навичками дитина у процесі занять з вчителем-логопедом вже оволоділа, а що потребує багаторазового повторення, вдосконалення;
- за яких умов дитина краще здатна впоратися із завданням, які слухові, зорові, рухові опори доречно використати під час виконання певного завдання;
- у якому стані знаходиться загальна і дрібна моторика пальців рук, зорово-моторна і зорово-просторова координація, чи потребують їх вдосконалення у разі необхідності.
