Медичний та психологічний супровід осіб з особливими потребами в рамках надання якісної всебічної допомоги для самореалізації та розвитку в загальноосвітньому просторі
«Кожна людина – завжди чиясь дитина»
П’єр Огюстен де Бомарше
9-11 грудня в рамках науково-практичної конференції «Професійна освіта та зайнятість осіб з особливими потребами», організована ресурсами і зусиллями ГО «Справа Кольпінга в Україні» Катериною Островською (головою Львівського осередку ГО «Справа Кольпінга в Україні»), Василем Савкою (національним секретарем ГО «Справа Кольпінга в Україні»), а також головним спеціалістам Департаменту освіти і науки Львівської обласної держадміністрації, директорами державних інституцій, науки, лікарями, психіатрами, працедавцями.
10 грудня 2020 р. під час обговорення важливих аспектів професійної освіти для людей з особливими потребами Оксана Гаїна – дитячий психіатр вищої категорії комунального некомерційного підприємства «Стрийська міська дитяча лікарня», комунального некомерційного підприємства «Сколівська центральна районна лікарня» на науково-практичній конференції «Професійна освіта та зайнятість осіб з особливими потребами» наголосила на важливості медичного та психологічного супроводу осіб з особливими потребами. Адже саме медики визначають, чи потребує дитина соціальної допомоги і надання статусу дитини з інвалідністю; скеровують на обстеження в ІРЦ, якщо дитина має особливі освітні потреби. Завдяки програмі раннього втручання, проблеми дитини можна виявити з народження і з народження можна почати надавати якісну допомогу.
Коли народжується дитина ніхто не очікує, що вона буде мати проблеми зі здоров’ям. І якщо ці проблеми виявляються зразу при народженні – це є великим стресом і переживанням для батьків і рідних. До кого в першу чергу звертаються батьки? До лікарів. І важливо, щоб лікар організував обстеження дитини і забезпечив всебічну допомогу, якої вона потребує. Він залучає спеціалістів різного профілю – медицини, освіти та соціальних служб. Завдяки програмі раннього втручання, проблеми дитини можна виявити з народження і з народження можна почати надавати якісну допомогу.
Згідно з Законом України, дитина з інвалідністю – це дитина зі стійким розладом функцій організму, спричиненим захворюванням, травмою або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що зумовлюють обмеження її нормальної життєдіяльності та необхідність додаткової соціальної допомоги та захисту.
Діти з особливими потребами – це діти зі статусом інвалідності і ті, що мають психофізичні порушення, які не призводять до інвалідності, але потребують корекції та всебічної допомоги для покращення фізичного, психічного здоров’я і соціальної адаптації.
Відповідно до закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю» надаються такі реабілітаційні послуги:
- Медичні: медикаментозне лікування, відновлювальна терапія, реконструктивна хірургія, ендопротезування, забезпечення виробами медичного призначення, протезування, ортезування;
- Фізичні: фізичні вправи на різних етапах лікування та реабілітації, які сприяють функціональному відновленню організму, розвивають резервні, компенсаторні рухи з використанням технічних засобів;
- Психологічні: психолого-педагогічна корекція особи, мотивація її до життєдіяльності, праці, профілактика негативних психічних станів, навчання методів психологічної саморегуляції;
- Професійні(трудові): сприяння у професійному навчанні і адаптації, працевлаштування і психологічна підтримка в професійної адаптації до виробничих умов;
- Соціальні: соціально-побутова адаптація, соціально-середовищна орієнтація, забезпечення технічними засобами та виробами медичного призначення;
- Фізкультурно-спортивні: підготовка та адаптація, організація і проведення фізкультурно-оздоровчих та спортивних занять.
Ці види реабілітації зафіксовані в індивідуальній програмі реабілітації особи з інвалідністю, яка була впроваджена в 2007 році, де вже вказувалось про інклюзію в навчальних закладах.
Я працюю з 2008 року дитячим психіатром і за цей період стан психічного здоров’я дітей не покращав, а просто змінив свою структуру.
З кожним роком збільшується кількість дітей з розладами загального розвитку (розлади аутичного спектру), гіперкінетичними розладами з дефіцитом уваги, порушенням мовлення, розладами психічного розвитку, інтелектуальними порушеннями, порушеннями настрою та емоційно-вольової сфери, різними видами залежностей. Спостерігаємо дітей з вродженими вадами розвитку, спадковими захворюваннями, які мають комплексні порушення і потребують командного підходу до лікування та реабілітації.
До психіатра переважно починають звертатися після двохрічного віку. Тоді при виявленні порушень зі сторони психічного здоров’я виникає питання надання допомоги. Звичайно, при потребі надається медикаментозне лікування, але основну роль відіграє психологічна, логопедична та педагогічна корекція. І цю допомогу надають інклюзивно-ресурсні центри і навчальні заклади.
Коли дитина досягає двохрічного віку, вона може відвідувати дитячий колектив. Якщо дитина має особливі освітні потреби, дитячий колектив є для неї найкращим місцем для навчання і соціалізації. Залежно від стану здоров’я, використовуються фізичні та технічні засоби реабілітації в умовах навчального закладу. Інклюзія в дошкільних закладах дуже важлива для подальшої адаптації дитини в школі. Законом передбачено, що кожна дитина має право на навчання. Для особливої дитини можливе навчання інклюзивне і педагогічний патронаж. Педагогічний патронаж надається лікарською комісією, якщо дитина за станом здоров’я не може відвідувати навчальний заклад, тобто, якщо дитина має важкі імунодефіцитні стани, гострий стан порушення психіки та знаходиться на тривалому стаціонарному лікуванні. Решта дітей навчаються інклюзивно згідно з програмою, розробленою ІРЦ. У шкільні роки спостерігаємо за загальним здоров’ям особливої дитини для того, щоб попередити моменти загострення хвороби, скоригувати поведінкові та емоційно-вольові порушення. Проводиться санітарно-освітня робота з працівниками освіти та батьками для того, щоб було краще розуміння стану здоров’я дитини та її потреби. Це допоможе уникнути непорозумінь та негативного ставлення оточуючих до особливої дитини. Перебування особливої дитини у навчальному закладі сприяє розвитку у оточуючих емпатії, взаємодопомоги, поваги та інших позитивних людських якостей.
Чим раніше починається лікування та реабілітація, тим краще дитина може реалізувати себе в майбутньому. Часто батьки задають нам питання: що буде з моєю дитиною після школи? Ми налаштовуємо батьків на те, що є можливість продовження навчання в закладах професійно-технічної освіти. Я завжди кажу батькам: «дивіться, що більше вдається вашій дитині, що їй подобається і розвивайте ті здібності, які ваша дитина має». Це може полегшити вибір професійно-технічного навчання та у майбутньому можливості працевлаштування. У цьому також допомагає і школа, тому що переважну більшість часу дитина перебуває саме у школі.
Отже, діти з особливими потребами – це такі ж діти: зі своїми радостями, переживаннями, тривогами, досягненнями, мріями. І ми повинні допомогти їм почуватися в цьому світі впевнено, спокійно і щасливо. Саме для цього їм надається всебічна допомога.
В результаті дискусій учасники Конференції визначили основні проблемні моменти інклюзивної освіти у загальноосвітній школі, професійно-технічних виокремили ресурси, які можна використати для удосконалення процесу навчання учнів та студентів з особливими потребами, визначили напрямки посилення профорієнтації осіб з особливими освітніми потребами. Завдяки тісній співпраці з ГО «Справа Кольпінга в Україні» на конференції вдалося зрушити незворушну глибу міцно скріпленої системи та заявити по вагому участь ГО як суб’єктів творення оновлених підходів до професійної реабілітації людей з інвалідністю.
Оксана ГАЇНА, дитячий психіатр вищої категорії; комунальне некомерційне підприємство «Стрийська міська дитяча лікарня», комунальне некомерційне підприємство «Сколівська центральна районна лікарня»
