Визначення об’єктивних факторів та сфер розвитку дитини
Півтисячі українських інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ) отримали доступ до п’яти всесвітньо визнаних та адаптованих методик для діагностики дітей з особливими освітніми потребами. Нові методики, якщо правильно ними користуватися, дають повну картину про сильні і слабкі сторони дитини, її освітні потреби. Практичні психологи КУ «Сколівський ІРЦ» пройшли інтенсив для користувачів по роботі з комплектом діагностичних методик для ІРЦ, успішно склали іспит та отримали сертифікати. Отримання сертифікату дає право на користування комплектами методик для діагностики дітей з особливими освітніми потребами.
Вчителі можуть опиратися на цю інформацію під час формування адаптованих чи модифікованих програм. Нові методики об’єктивні. Є дві онлайн-платформи, куди психолог вносить результати діагностики, вони там обробляються і психолог отримує звіт. Тобто, ніхто самостійно не рахує, нічого не пропускає повз.
В одній з методик є опитування про особливості поведінки дитини, яке батьки можуть пройти вдома, без тиску. Психолог не буде знати відповіді на конкретні запитання, а побачить лише зведену картину. Це налаштовує на позитив. Причому, якщо комусь хочеться прикрасити ситуацію і дати не правдиві, а позитивні відповіді – методика це покаже. Потрібно буде або провести додаткове інтерв’ю з батьками, або розпитати ще когось з членів родини. Також це відбувається, коли відповіді навмисно негативні. У підсумку батьки отримають звіт про компетентності: що дитина знає, може і вміє, що дитині потрібно. Не “проблеми”, “діагнози”, “порушення”, а потреби. Батьки можуть просто прийти і дізнатися більше про свою дитину – об’єктивно і достовірно. Деякі методики можуть показувати не тільки інтелектуальні порушення, а й діапазон обдарованості. Якщо раніше була проблема, як діагностувати дітей, які не говорять (це був глухий кут), то одна з методик (“Leiter-3”) її вирішила.
Коли дитина приходить на інклюзивне навчання, у школі для неї створюють команду психолого-педагогічного супроводу. І на перше засідання цієї команди приходить фахівець з ІРЦ, який пояснює, що він написав у звіті. Головне, щоб батьки приходили в ІРЦ. Не треба боятися – там не ставлять діагнози. І, насправді, школі діагноз не потрібен. Школі треба знати освітні потреби дитини, щоб потім їх задовольнити. А визначити ці потреби тепер може ІРЦ, бо має чим їх вимірювати. Це логічно і просто.
“CASD” – опитувальник розладу аутичного спектру.
“Conners-3” – шкали оцінювання розладу дефіциту уваги та гіперактивності.
“Leiter-3” – міжнародна шкала продуктивності Лейтера.
“WISC-IV” – шкала інтелекту Векслера для дітей.
“РЕР-3” – індивідуалізоване психоосвітнє оцінювання дітей з розладами аутичного спектру.
